Будь-яке соціологічне дослідження - досить дорогий захід, займаються цим, як правило, комерційні організації, що працюють на замовлення клієнтів, які одержують за свою роботу гроші, які здебільшого йдуть на оплату праці виконавців - інтерв'юерів, фахівців-соціологів і т.п. Замовниками можуть бути будь-які суб'єкти ринку, органи управління, приватні особи і т.п. Звинувачувати опросные фірми в тому, що вони займаються "замовленими дослідженнями" - смішно. Це просто означає, що соціологи виконують свою професійну роботу за гроші, нічим не відрізняючись у цьому сенсі від будь-яких інших професійних працівників.

Мені відразу ж заперечать, що малося на увазі інше. Що замовнику важливий результат дослідження, при якому його, замовника, позиції в якому-або, наприклад, рейтингу, виглядали б "красиво". І саме за це він платить соціологам.

Розберемося. Як ви думаєте, який має сенс для замовника "гарний" рейтинг, якщо цей замовник свідомо знає, що даний рейтинг просто створений? Повісити в рамочці і милуватися у тиші кабінету? Звичайно, він принесе замовнику вигоду тільки тоді, коли буде тим або іншим способом опублікований. І тільки тоді підтасований результат соціологічного (маркетингового) дослідження може стати знаряддям якоїсь маркетингової (піарівською) стратегії (обговорювати правомірність таких стратегій тут не будемо). Питається, якщо для реалізації цієї стратегії замовнику необхідно опублікувати всього-навсього кілька табличок або рядків із заздалегідь відомими цифрами, чи буде нормальна людина платити чималі гроші соціологам на проведення дослідження? Цифри-то йому заздалегідь відомі! Їх правдоподібність при наявності Інтернету легко забезпечить будь-якої не зовсім безграмотний журналіст. Так-так, як правило, коли ми зустрічаємося у пресі з публікацією соціологічних даних, які викликають підозри в сфальсифицированности - це продукція журналістів (епітети опустимо), або професійних піарників, і соціологи тут причетні далеко не завжди. А іноді вони виявляються просто "подставленными" недобросовісними піарниками.

У цьому вся справа. А публіка судить про роботу соціологів саме в таких акціях. Мало хто розуміє, що левова частка результатів нашої роботи в принципі не відома широкій аудиторії. У 90% випадків результати досліджень, які проводять соціологічні фірми, не потрапляють на сторінки преси, не стають предметом суспільних дискусій (хоча іноді, у разі проведення опитувань щодо соціальної, політичної тематики, це було б корисно і важливо). Оплатили їх замовники ховають отримані матеріали сейфи, тому що вони дорого їм обійшлися. Ця конфіденційна інформація використовується в роботі вузьким колом осіб і строго за призначенням. Буває, що соціологічна інформація публікується замовником (без його згоди соціологи на публікацію не мають права), якщо замовник визнає таку публікацію корисною. Тут хазяїн - пан, це його право, і його вибір. Лише б не було спотворень, і підпис авторів не була забута.

Чи можна взагалі вважати дані соціологічних досліджень об'єктивними? У цій великій темі багато аспектів, з них два головних професійно науковий (якими способами взагалі можливе отримання об'єктивних результатів у прикладних соціологічних дослідженнях), і професійно-етичний (наскільки намагалися всі причетні до отримання результату дотримати всі приписи науки і конкретної методики дослідження). Коротко кажучи, якщо ці аспекти роботи постійно в полі уваги організаторів досліджень, то, з урахуванням допусків, викликаних неминучими статистичними і систематичними похибками, "людським чинником" і т.п., їх результати відповідають критеріям об'єктивності. Цим проблем присвячено чимало товстих книг, і, до речі, чимало судових процесів.