PRO І CONTRA CМЕРТНОЇ КАРИ Смертна кара є темою нескінченних дискусій католицьких теологів. В інших дискусійних сферах, таких як контрацепція, аборт чи жіноча ординація, існує чітка лінія розподілу між теологами, вірними Маґістеріуму, й тими, хто відступає від нього. Таких "чорно-білих" категорій у питанні смертної кари не існує. Століття теологічних роздумів, які включають такі монументальні фіґури, як св. Авґустин та св. Тома Аквінський, відстоюють леґітимність смертної кари. Водночас протягом останніх двох десятиріч у Церкві все сильніше звучать за-клики до скасування смертної кари. Які ж основні арґументи за і проти, що їх висувають прихильники цих різних позицій як у Церкві, так і поза її межами? більше...

ПРИНЦИП ГІДНОСТІ ОСОБИ
В основу соціального вчення Церкви не випадково покладено цей фундаментальний принцип. З нього беруть початок витоки християнського гуманізму й персоналізму. На думку В. Соловйова, "якби людина не була вільною особистістю, як можливо було би Богу виявити у світі свою особисту істоту?…Наша реліґія починається особистими взаєминами між Богом і людиною в давньому заповіті Авраама і Мойсея і стверджується найтіснішим особистим з'єднанням Бога і людини в новому заповіті Ісуса Христа, в котрому обидві природи перебувають нероздільно, але й незлитно". . більше...

МІЖРЕЛІГІЙНИЙ ДІАЛОГ ЯК ДІАЛОГ СПАСІННЯ
Усвідомлення Церквою необхідності міжреліґійного діалогу бере свої початки ще в перші віки християнства, коли такі Отці Церкви як Юстин, Іриній та Клемент Олександрійський кажуть про сім'я Слова Божого у різних народах. Прикладами втілення міжреліґійного діалогу в життя можуть бути і християнські місіонери Матео Річчі та Роберто де Нобілі.
Однак, безперечно, динамічний поштовх та заохочення до розвитку міжреліґійного діалогу було дане Католицькою Церквою на ІІ Ватиканському Соборі. Мало місце створення Секретаріату з нехристиянських реліґій, який згодом змінив свою назву на Раду з питань міжреліґійного діалогу. Світ побачила Nostra Aetate (1965) - декларація про ставлення Церкви до нехристиянських реліґій, де визначалися основні принципи міжреліґійного діалогу. Переймаючи бачення та термінологію Отців Церкви, Nostra Aetate вказує на присутність у різних реліґійних традиціях "променя Правди, що освітлює всіх" (NA 2). Маґістеріум Церкви не обмежується лише цією декларацією. Протягом років діяльності Папської Ради з питань міжреліґійного діалогу з'явилися численні привітання зі святами послідовників інших реліґій, матеріали зустрічей та конференцій, присвячених цій проблемі та два фундаментальних документа "Про ставлення Церкви до послідовників інших реліґій. Діалог і місія" (1984) та "Діалог і проголошення" (1991). У контексті цього вчення розглянемо основні моменти побудови міжреліґійного діалогу: хто, з ким і як може вести діалог. більше...